У статті проаналізовано життєві події та наукову і практичну діяльність Ігоря Івановича Лукашука (1926–2007) в період його перебування на посаді завідувача кафедри міжнародного права Київського державного університету імені Т. Шевченка. Як один із провідних українців – юристів-міжнародників ХХІ століття – він залишив визначний слід в глобальній історії міжнародного права, а т. зв. київський період його біографії справив чи не найбільш визна- чальний вплив на його ідентичність як дослідника, практика і педагога. При цьому варто наголосити, що І. І. Лукашук був не просто самородком, світогляд якого формувався відірвано від загального контексту того часу, а логіч- ним продовжувачем поглядів та праці таких видатних вчених в царині міжна- родного права, як В.П. Даневський, М.І. Догель, Д.І. Каченовський, В.І. Корець- кий, А.М. Стоянов, М.О. Таубе та ін. Також він активно співпрацював зі своїми колегами-сучасниками, зокрема Д.Б. Левіним, К.С. Забігайлом, В.І. Кисілем, Г.К. Матвєєвим, П.О. Недбайлом, К.К. Сандровським, В.І. Сапожниковим та ін. Діяльність вченого в цей період велася в трьох таких основних напрямах: науково-педагогічному як викладача міжнародного права Київського універси- тету, дослідника та наукового керівника; науково-методичному як завідувача кафедри та автора методичних посібників і підручників; науково-практичному як члена делегацій Української РСР та СРСР на міжнародних конференціях із розробки та прийняття міжнародних договорів. На всіх цих нивах саме в цей період йому вдалося сформувати авторитет, який залишився із ним до кінця життя, зокрема авторитет теоретика і практика права міжнародних договорів. Попри те, що останні тридцять років свого трудового та життєвого шляху І.І. Лукашук провів у Москві, він продовжував цікавитися українською наукою міжнародного права та досліджувати її тенденції, використовувати праці укра- їнських юристів-міжнародників у своїх книгах тощо. Своєю чергою українські дослідники завжди визнавали його за представника саме української науки між- народного права. Ім’я І.І. Лукашука золотими літерами вписане у вітчизняну історію міжнародного права.