Стаття досліджує вертикальний зв'язок та побудову системи норм jus cogens і міжнародного публічного порядку на основі загальних принципів міжнародного права. Зв'язок jus cogens і міжнародного публічного порядку полягає в тому, що базисом для обох інститутів також виступають загальновизнані принципи міжнародного права як критерій легітимності усіх норм. Стверджується єдність основоположних принципів міжнародного права як базису міжнародного публічного порядку. У теорії міжнародного права можна простежити зв’язок jus cogens і comitas gentium (добрими звичаями), зокрема jus cogens застосовуються на підґрунті добрих звичаїв, тобто мають морально-правовий та природно-правовий критерії. У міжнародному праві міжнародний публічний порядок ґрунтується на загальновизнаних принципах міжнародного права у нерозривному зв’язку із принципом справедливості bona fides та comitу, що надає нормам ознак jus cogens у кожному конкретному випадку органами міжнародного правосуддя. Авторка переконує, що на визнання когентними можуть претендувати норми чіткого набору трьох ознак: загальний характер, загальновизнаність як jus cogens, неприпустимість відступу у договірному порядку. Досліджується проблема ототожнення загальних принципів міжнародного права та норм jus cogens та доводиться несумісність такого ототожнення за рядом ознак. Кожен суб’єкт міжнародного права зобов’язаний індивідуальним колом міжнародно-правових зобов’язань, за винятком загальновизнаних обов’язкових норм, які прийнято називати в міжнародній доктрині імперативними нормами. Констатується та обгрунтовується твердження про те, що не всі основні принципи міжнародного права когентні, і не всі імперативні норми є принципами. У цьому випадку не можна змішувати поняття «рівень юридичної сили» та «ступінь обов’язковості» в процесі їх нормоутворення. Безперечно, загальні принципи міжнародного права мають найвищий рівень юридичної сили, однак за ступенем обов’язковості можуть бути як імперативними, так і диспозитивними. Тоді як тільки ті норми jus cogens, що є принципами, набувають найвищої юридичної сили, і завжди є імперативними. Виводиться загальний висновок про те, що jus cogens – це загальнообов’язкове право, яке не є вічним і незмінним, воно може бути змінене спільною волею усього співтовариства. Таке загальнообов’язкове право повинно бути узгоджене із основними принципами міжнародного права як основним критерієм легітимності.