На прикладах південноукраїнських, сибірських і західноросійських губерній висвітлити політику аграризації євреїв Російської імперії; визначити чинники, які впливали на спроби російського уряду перетворити певну частину єврейського населення країни на землеробів та проаналізувати їх наслідки. Висновки. Політика аграризації російських євреїв виявилася загалом успішною, хоча і не була позбавлена певних суперечностей, які, наприклад, знайшли своє відображення у невдалому проєкті єврейської колонізації Сибіру. Проте стратегія російського уряду була очевидною: у спосіб поступової асиміляції євреїв вирішити єврейське питання, що пов’язувалося із давніми релігійними забобонами та уявленнями про євреїв як про самоізольовану етнокультурну групу всередині держави. Особливого бажання ставати землеробами, навіть за умови наполегливості таких відомих російських реформаторів, яким був граф П. Кисельов, євреї не виявили. Відсутність досвіду сільськогосподарської діяльності, невизначеність умов, а головне, перспективи життя у неєврейському оточенні колоній стримували багатьох євреїв від того, аби стати учасниками цього урядового експерименту. Однак близько ста тисяч єврейських колоністів (3 % від загальної кількості єврейського населення Російської імперії) на момент припинення політики аграризації у 1866 р., стали землеробами, опанували незвичну для себе практику соціально-економічного життя, що, безумовно, можна вважати успішним результатом політики уряду. Звісно, що такий результат не задовольнив усіх амбіцій російських реформаторів. Єврейські колоністи зберегли свою національно-культурну ідентичність. Проте у загальному контексті політика аграризації єврейського населення Російської імперії, а особливо її результати, довели, що самодержавство у своїй внутрішній політиці намагалося інтегрувати євреїв у соціокультурний простір імперії. І це йому вдалося, адже незважаючи на те, що у другій половині ХIХ ст. російський уряд провадив курс на модернізацію, яка передбачала прискорену індустріалізацію країни, єврейські сільськогосподарські колонії на Півдні України успішно розвивалися, а поняття єврейського аграризму стало політичним аргументом у боротьбі єврейського народу за свої національні права