Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorYushchyk, Olena
dc.contributor.authorKovbas, Ihor
dc.date.accessioned2022-11-08T11:43:31Z
dc.date.available2022-11-08T11:43:31Z
dc.date.issued2022-05
dc.identifier.citationКовбас І.В., Ющик О.І. Домашнє насильство в адміністративному та кримінальному праві. Електронне наукове фахове видання «Юридичний науковий електронний журнал». №5. 2022. С. 683-687.uk_UA
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/5096
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню проблемам домашнього насильства в адміністративному та кримінальному праві. В ході дослідження було встановлено, що найбільш поширеною формою порушення права і свободи людини у суспільстві виступає фізичне, економічне та психічне насильство. Акцентовано увагу, що до спеціальних заходів протидії та попередження домашнього насильства належать форми юридичної відповідальності (адміністративної, цивільної, кримінальної) за вчинення діянь, пов’язаних з домашнім насильством. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству відносяться: «терміновий заборонний припис щодо кривдника; обмежувальне розпорядження щодо кривдника; постановка на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників». До обмежувальних заходів належать спеціальні заходи безпеки, які можуть бути застосовані судом до особи, яка вчинила правопорушення, пов’язані із домашнім насильством, і полягають у обмеженні окремих її прав чи свобод з метою охорони інтересів потерпілого. Обмежувальним розпорядженням визначаються один або кілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків: «заборона перебувати у місці спільного проживання (перебування) із постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на певну відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування потерпілої особи; заборона особисто та через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває в місці, невідомому кривднику, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто та через третіх осіб». Встановлено, що прийняття нового закону щодо запобігання та протидії домашньому насильству, внесення змін до КК України та КУпАП є важливим кроком для зменшення вчинення діянь пов’язаних з домашнім насильством.uk_UA
dc.description.sponsorshipкримінального праваuk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherЗапорізький національний університетuk_UA
dc.subjectнасильство, адміністративна відповідальність за домашнє насильство, кривдник, обмежувальні заходи, протидія домашньому насильству, кримінальна відповідальність за домашнє насильство.uk_UA
dc.titleДомашнє насильство в адміністративному та кримінальному правіuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу