Стаття присвячена дослідженню проблемам домашнього насильства в адміністративному та кримінальному праві. В ході дослідження було встановлено, що найбільш поширеною формою порушення права і свободи людини у суспільстві виступає фізичне, економічне та психічне насильство. Акцентовано увагу, що до спеціальних заходів протидії та попередження домашнього насильства належать форми юридичної відповідальності (адміністративної, цивільної, кримінальної) за вчинення діянь, пов’язаних з домашнім насильством. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству відносяться: «терміновий заборонний припис щодо кривдника; обмежувальне розпорядження щодо кривдника; постановка на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників». До обмежувальних заходів належать спеціальні заходи безпеки, які можуть бути застосовані судом до особи, яка вчинила правопорушення, пов’язані із домашнім насильством, і полягають у обмеженні окремих її прав чи свобод з метою охорони інтересів потерпілого. Обмежувальним розпорядженням визначаються один або кілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків: «заборона перебувати у місці спільного проживання (перебування) із постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на певну відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування потерпілої особи; заборона особисто та через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває в місці, невідомому кривднику, переслідувати її та у будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто та через третіх осіб». Встановлено, що прийняття нового закону щодо запобігання та протидії домашньому насильству, внесення змін до КК України та КУпАП є важливим кроком для зменшення вчинення діянь пов’язаних з домашнім насильством.