У змісті даної статті викладено та проаналізовано з правової точки зору характеристику проблематики розвитку інституту соціального страхування в Україні радянського та пострадянського періодів. Зазначається, що становлення інституту соціального страхування на території України у часи формування радянської системи управління відбувалося фактично за зразком німецької моделі, яку було сформовано у другій половині XIX століття. Але, виходячи зі змісту існуючих на той час реалій об’єктивного характеру, розвиток інституту соціального страхування в Україні часів радянського періоду набув притаманних лише йому особливостей як позитивного, так і негативного характеру. Позитивні риси полягали у тому, що з часом сферою соціального страхування було охоплено майже все населення України, а сама доступність соціальної допомоги набула ознак загально-соціальної осяжності. Негативними рисами системи соціального страхування радянського періоду було те, що протягом досить значних періодів часу значне число працюючих членів українського суспільства фактично були позбавлені мож ливостей користуванням сферою соціального страхування, а, відповідно, не могли скористатися можливостями отримання необхідної соціальної допомоги у повному обсязі. Також автором проаналізовано процеси становлення інституту соціального страхування в Україні за часів здобуття незалежності.