Адвокат виконує посередницько-представницьку роль з-між учасників адміністративного судочинства із власними завданнями, функціями та повноваженнями, що можуть доручатись йому самими учасниками. Саме за умови отримання такого доручення як правової підстави, він у деякій мірі, за згодою наймачів може допомагати формувати правову позицію у справі, обирати засоби та методи відстоювання прав, свобод і законних інтересів свого клієнта (клієнтів). Одним із найголовніших законодавчих принципів діяльності адвоката є безсумнівно заборона використовувати здобуті завдяки клієнту повноваження всупереч та на шкоду йому. Не відрізняючись своїм процесуальним становищем від процесуального становища представників, які не мають адвокатської професії та маючи обов’язки щодо виконання правил адвокатської етики, адвокат, представляючи у адміністративному судочинстві учасників процесу, тим самим керується більш суворими вимогами до своєї діяльності у плані забезпечення відповідного рівня професіоналізму, що має однозначно забезпечувати позитивний правовий результат.