СЛОВОТВІРНЕ ЗНАЧЕННЯ „ПОДІБНОСТІ”: ПРИНЦИПИ ВСТАНОВЛЕННЯ І ФІКСУВАННЯ В СЛОВНИКОВИХ ДЕФІНІЦІЯХ
Abstract
У пропонованій розвідці зосереджено увагу на аналізі специфіки фіксування в словникових дефініціях словотвірної та загалом лексичної семантики відсубстантивних дериватів з образним компонентом змісту; обґрунтована потреба закріпити в термінологічному інструментарії сучасної дериватології поняття словотвірного значення „подібності”. У статті акцентовано на тому, що одиниці словотвірного рівня своєю морфологічною будовою відображають не тільки компаративні відношення, а також і їх когнітивну основу ‒ встановлення подібності. У словникових дефініціях лексичного значення образних відсубстантивних дериватів української мови, зокрема прикметників, дієслів, прислівників, іменників, зв՚язок з характером мотиваційних відношень відображено по-різному. У роботі встановлено, що більш усталеними є словникові тлумачення з формулами, до складу яких уведено компоненти „схожий”, „подібний” (для прикметників та дієслів); „у вигляді, у формі” (для прислівників). В українських лексикографічних джерелах менш поширеними є дефініції, що містять відсилання до вихідної лексеми у формулюваннях „такий, як…”.
Здійснені узагальнення послужили підставою розглядати словотвірні значення образних дериватів як такі, що фіксують подібність, встановлювану в процесі словотвірної номінації між об՚єктом називання та обраним мовцем джерелом асоціативно-образного зіставлення.