У статті на матеріалі словника «Фразеологізми та паремії Чернівеччини» проаналізовано буковин ську діалектну фразеологію з ономастичним компонентом. Мета – здійснити комплексний системний опис діалектних фразеологічних одиниць Чернівеччини з компонентом-онімом з погляду семантики та функційних особливостей, ви значити специфіку семантики ономастичного компонента, з’ясувати його роль у мотивації фразеологічного значення, а також виявити регіональні риси аналізованого пласту фразеології. Ономастичні фразеологізми систематизовано відповідно до найпоширеніших онімних компонентів на групи, у складі яких є антропоніми, топоніми, геортоніми та етноніми. Здійснений аналіз підтверджує виразний антропоцен тричний характер фразеології: переважна більшість цих власних назв є назвами людей. Антропоцентризм властивий і змістовому плану аналізованої фразеології: вони характеризують зовнішні характеристики людини, риси її характеру, поведінку, діяльність. З прагматичної точки зору в аналізованому масиві можна виокремити, окрім номінативних, фра зеорепліки, прикмети, прокльони та замовляння. Власні назви людей, передусім імена, у складі фразеологізмів десемантизуються і є носіями загального значення ‘людина’. Це підтверджує варіантність таких компонентів у складі фразем та парономазія, яка властива багатьом онім ним фраземам. Прізвища в аналізованому матеріалі трапляються рідко і не цілком втрачають своє онімне значення. Фразеологізми з компонентами-етнонімами включають назви народів, з якими буковинці з давніх часів проживали поряд, і відображають загальноукраїнські стереотипи про представників цих етносів. Виявлено, що фраземи з ком понентом-онімом репрезентують історію та культуру України загалом і Буковини зокрема, відтворюють соціальну, політичну, національну картину регіону.