Першочерговим завданням словотвірного аналізу похідних емотивних прикметників було визначення їхньої словотвірної співвіднесеності з мотивуючими основами, адже кожне похідне та мотивуюче слово є найближчими за структурою та семантикою у межах ЛСП. Вагомим свідченням цього є те, що значення похідного слова завжди можна пояснити через посилання на значення мотивуючого, тобто воно є, по суті, семантично вмотивоване ним. Таким чином, словотвірна співвіднесеність, яка, зазвичай, є типовою для певної групи слів, показує єдність формального та семантичного аспектів у структурі похідних емотивних прикметників.