Друга половина XVІ ст. виявилася досить складною і напруженою для молдавських земель. У роки правління господаря Петра V Кульгавого (1574-1591, з перервами) територія Молдавії стала ареною протистояння Османської імперії, Речі Посполитої та українського козацтва, що призвело до запеклих козацько-молдавсько-османських збройних сутичок. Для Польщі молдавські землі були своєрідною буферною зоною від турків, а для Османської імперії вони приносили значні прибутки через сплату різних податків та продаж господарського престолу. Українські козаки розуміли: якщо вони відтіснять османів з території Молдавії, а на чолі держави стане особа, прихильна до союзу із козацтвом, то це полегшить важку долю України та змінить воєнно-політичну ситуацію у Карпато-Дністровському регіоні. Козацькі походи у Молдавію в 1577-1578 рр. негативно вплинули на воєнно-політичне становище в країні, призвели до частої зміни господарів, чималих економічних і демографічних втрат, запустіння населених пунктів та зубожіння місцевого населення, в т. ч. і буковинських територій, а також становили реальну загрозу для польсько-турецьких мирних відносин.