Питання глобалізації в сучасному світі є гострим як у соціології, політології, так і в міжнародних відносинах, та юридичній науці. Воно кидає виклик панівним уявленням про громадянство, які до недавнього часу сприймалися як загальновизнані і сталими. Сьогодні зростання глобалізації у всьому світі призвело до стійкого формування громадського руху та створенням як суспільних, так і політичних союзів на різних державних та наднаціональних рівнях. Що стосується категорій соціальних та індивідуальних форм власності, транснаціональні громадяни відзначені множинними ідентичностями та уподобаннями і часто подорожують між двома або більше країнами, у кожній з яких вони створили великі мережі з різними функціями. Подібно до глобального чи космополітичного громадянства, воно складається з міжнаціонального та багаторівневого членства у певних суспільствах. Транснаціональне громадянство ґрунтується на ідеї, що нова глобальна структура, що складається з підгруп національної ідентичності, зрештою замінить членство в одній єдиній національній державі. Серед юридично дискутивних питань глобального громадянства можна зазначити наступні: за космополітичною схемою особа здійснює відмову (часткову чи повну) від державного суверенітету, що є порушенням принципу автономії держав, суверенітету. Також, все ж таки потрібен демократичний контроль таких громадян, банальний облік в світу та, що складніше, загальновизнаний іншими державами документ, який дозволяє перетинати кордони. Багато людей також вважають себе громадянами світу, оскільки вони почуваються як вдома, на якій території вони б не перебували. Більш близьким до правового осмислення глобального громадянства вважаємо ідею про транснаціональне громадянство