• українська
    • English
  • English 
    • українська
    • English
  • Login
View Item 
  •   ARCher Home
  • Юридичний факультет
  • Наукові праці
  • View Item
  •   ARCher Home
  • Юридичний факультет
  • Наукові праці
  • View Item
JavaScript is disabled for your browser. Some features of this site may not work without it.

Людиноцентризм як ціннісно-світоглядний орієнтир формування понятійного апарату адміністративного права.

Thumbnail
View/Open
Федорук Н.С. стаття.docx (37.44Kb)
Date
2022-01
Author
Федорук, Наталія Сергіївна
Metadata
Show full item record
Abstract
Федорук Н.С. ЛЮДИНОЦЕНТРИЗМ ЯК ЦІННІСНО-СВІТОГЛЯДНИЙ ОРІЄНТИР РЕФОРМУВАННЯ ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА У статті проведений аналіз відповідності ціннісно-змістовного наповнення категоріально-понятійного апарату сучасного адміністративного права ідеям та принципам людиноцентризму. Зазначено, що сучасні базові поняття та категорії адміністративного права не відповідають ціннісним засадам людиноцентризму, а в сучасній адміністративно-правовій науці спостерігається лише перейменування радянських понять та категорій адміністративного права без суттєвої зміни їх змістовного наповнення. Основою ціннісного-змістовного наповнення понятійного апарату сачасного адміністративного права повинні стати наступні принципи і положення. 1) Публічна влада не розуміється як односторонній примус держави, а є повноваженням конкретного суб’єкта на здійснення певних дій чи прийняття рішень, необхідність яких визнана більшістю учасників суспільних відносин, в яких застосовуються владні повноваження. 2) Держава не є єдиним джерелом публічної влади: ними можуть бути як різноманітні наддержавні об’єднання, так і інші суб’єкти, які діють як узгоджена система різновекторних джерел публічної влади і які в сукупності забезпечують впорядкованість суспільства на всіх його рівнях. 3) Приватні фізичні і юридичні особи визнаються рівними учасниками правовідносин поряд із суб’єктами публічної адміністрації, які в якості учасників адміністративних відносин підкоряються не суб’єкту влади, а закону, так само як і ті суб’єкти владних повноважень, які вступають разом з ними у правовідносини. 4) Право розуміється не як «директива» чи припис держави, а як матеріальне відображення природного права, де суб’єкт публічної влади виступає як гарант його реалізації, а норма стає правом не тому, що акт виданий і забезпечений державою, а тому що така діяльність держави легітимована самим суспільством.
URI
https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6121
Collections
  • Наукові праці

ARCher software copyright © 2021  ChNU
Contact Us | Send Feedback
Theme by 
Atmire NV
 

 

Browse

All of ARCherCommunities & CollectionsBy Issue DateAuthorsTitlesSubjectsThis CollectionBy Issue DateAuthorsTitlesSubjects

My Account

LoginRegister

ARCher software copyright © 2021  ChNU
Contact Us | Send Feedback
Theme by 
Atmire NV