У науковому дослідженні розглядаються проблеми впливу на організм осіб похилого віку фітнес-занять. Мета дослідження – теоретико-методологічне обґрунтування різновидів оздоровчого фітнесу та його вплив на психофізіологічний стан людей похилого віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, метод синтезу, метод систематизації. У статті виокремлено найпоширеніші види рухової активності аеробного спрямування для осіб похилого віку, а саме: оздоровчу ходьбу (класичну та скандинавську), пілатес, стретчинг, йогу, аквафітнес. Аналізуючи всі фактори впливу фітнес-занять на організм людей похилого віку, можемо однозначно сказати, що людям цієї вікової групи рекомендується відвідувати заняття аеробного характеру, а саме: пілатес, стретчинг, йогу, аквафітнес. Низка науковців, які досліджували процеси старіння, із засобів продовження активного довголіття й профілактики негативних змін виділяє засоби фітнес-тренування аеробного спрямування. Визначено, що фізичне навантаження є першим фактором довголіття, продовження тривалості життя, навіть якщо респонденти не займалися організованою руховою активністю в молодшому віці. Ці види рухової активності покращують їхнє самопочуття, затримують старіння організму за рахунок організованої оздоровчої рухової активності, покращують функціональний і психофізіологічний стан організму. Фітнес-заняття допомагають зупинити, затримати такі серйозні захворювання, як хвороби серця, високий артеріальний тиск, діабет, хвороба Альцгеймера, артрит та остеопороз тощо. Перспективами дослідження є розроблення й перевірка ефективності програм фітнесзанять для осіб похилого віку.