Екфрази в літературному творі виконують різноманітні функції, що в більшості випадків залежать від авторської художньої установки, жанру, місця і значення в загальній системі оповіді. Базуючись на живому описі, що привносить ясність читачеві і робить текст динамічнішим, екфрази слугують у романах окрасою, а автори, уводячи їх, наче хизуються своєю стилістичною майстерністю. Давньогрецькі письменники Лонг та Ахілл Татій не знехтували таким завданням, але при цьому намагалися кожен по-своєму реалізувати свій інтерес відповідно до поставлених завдань. Вони використовують екфрази як вербальні описи зовнішності, тлумачення реального та уявного візуального мистецтва. Екфразами Лонг і Ахілл Татій привертають увагу до процесу створення мистецтва, до художнього втілення картин, ідей і емоцій.