Антична література – невичерпне джерело натхнення для письменників різних епох і культур. Проте античні герої продовжують своє життя в літературних творах відповідно до нових суспільних правил. Старі теми і мотиви залишаються цікавими і зрозумілими для читачів завдяки трансформації протоджерела і його адаптації до нових вимог суспільства. Для досягнення цієї мети письменники використовують різні трансформаційні прийоми, зокрема: ”накладання”, ’’асоціативно-символічне зближення”, “аксіологічний зсув” Форма щоденника дозволила К. Варналісу показати гомерівську поему через призму світосприйняття Пенелопи, а зміна структури роману спричинила суттєву еволюцію героїв та дала можливість представити їх характери у розвитку. The antique literature has been a constant source of inspiration for writers of all times and nations. But ancient heroes continue their lives in literary works according to new rules of society. Old themes and motives can remain interesting and clear for modem readers only by means of the primary source novel transformation and its adaptation to the new demands of the society. To achieve this aim writers use different ways of transformation, in particular ’’axiologic shift”, ’’associative-symbolic rapprochement”, ’’layer”. The form of a diary permitted K.Varnalis to show the old Homer’s poem through the prism of Penelop’s world outlook, and the modification of the novel structure caused the heroesʼ evolution and gave the possibility to show their characters in the development.