Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorСтрук, Іванна Михайлівна
dc.contributor.authorМаксим’юк, Оксана Василівна
dc.contributor.authorМаксим’юк, Наталія Василівна
dc.date.accessioned2023-06-05T08:07:07Z
dc.date.available2023-06-05T08:07:07Z
dc.date.issued2022
dc.identifier.citationСтрук І., Максим’юк О., Максим’юк Н. Паремії як засоби реалізації категорії дебітивності в сучасній українській мові. Мова, література, фольклор. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика», 2022. № 1. С. 74 – 78. ISSN 2414-9594. DOI: https://doi.org/10.26661/2414-9594-2022-1-10uk_UA
dc.identifier.issn2414-9594
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7011
dc.description.abstractУ статті проаналізовано теоретичні засади вивчення категорії дебітивності в сучасній українській мові, з’ясовано місце дебітивної модальності серед інших типів модальних значень. З опертям на ілюстративний матеріал (пареміологічні одиниці української мови) описано семантику предикатів дебітивності (доцільності, повинності, норми, вимушеності, змушеності, необхідності, неминучості тощо) та проаналізовано структурносемантичні моделі речень із предикатами дебітивності. Зазначено, що паремії з предикатами дебітивності репрезентують різноманітні відтінки суб’єктивно-об’єктивної модальності. Семантична структура речення залежить від семантичного типу предиката та реалізації його валентних характеристик у структурних моделях. Встановлено, що в пареміях найширше реалізовані модальні предикати дебітивності «мати», «мусити», «треба», «пора», які є засобами впливу на свідомість українського народу, відбивають його ставлення до способу життя і традицій, є дзеркалом ментальності української нації. Дієслова «мати», «мусити» в українській мові можуть передавати декілька відтінків значень дебітивності: від звичайного значення повинності до значення вимушеності. Зафіксовано пасивні безособові формами на -но, -то («приречено», «призначено», «суджено», фразеологізм «на роду написано») з модальними предикатами неминучості / невідворотності, що репрезентують сакральність народної мудрості. Звернено увагу на предикати дебітивності, що марковані безособовими дієсловами («приходиться», «годиться», «доводиться»). Спостережено, що безособові дієслова надають інфінітивам модального відтінку повинності та граматичної характеристики щодо часу й способу. Інфінітиви разом із безособовими дієсловами створюють єдину складену форму предиката дебітивності. Проаналізовано паремії з модальним предикатом неминучості «бути». У таких конструкціях обов’язково вживаються суб’єктні детермінанти, що виражені іменниками на позначення абстрактних понять (відтворюютьнегативні чи позитивні явища дійсності, номінують явища природи). Зазначено, що дебітивна модальність може послаблюватися в тих випадках, коли модальні дієслова «мати», «мусити» вживаються після інфінітива.uk_UA
dc.description.sponsorshipКафедра сучасної української мовиuk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherЗапоріжжя: Видавничий дім «Гельветика»uk_UA
dc.subjectповинністьuk_UA
dc.subjectдебітивністьuk_UA
dc.subjectмодальністьuk_UA
dc.subjectпредикатuk_UA
dc.subjectпареміологічні одиниціuk_UA
dc.titleПаремії як засоби реалізації категорії дебітивності в сучасній українській мовіuk_UA
dc.title.alternativePAREMIES AS MEANS OF DEBIT CATEGORY IMPLEMENTATION IN THE MODERN UKRAINIAN LANGUAGEuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу