Мета дослідження – спираючись на доробок попередників, наявну дже- рельну базу, проаналізувати воєнно-політичне становище у північномолдавських при- кордонних волостях під час боротьби Речі Посполитої та Османської імперії за ге- гемонію у Центрально-Східній Європі в середині 20-х – середині 40-х років XVІI ст. Методологія дослідження. Представлене у статті дослідження здійснене, виходячи із принципів історизму та об’єктивності, які передбачають розгляд фактів у їхньо- му часовому та просторовому взаємозв’язку. Методи, які використовувалися авто- ром (аналізу та синтезу, описовий, проблемно-хронологічний, порівняльно-істо рич ний та проблемно-хронологічний), дали змогу реалізувати поставлену мету та викона- ти основні завдання. Наукова новизна полягає у тому, що здійснено докладний ана- ліз подій 1620–1640-х рр. на польсько-молдавському прикордонні, як часу наростання конфронтації Польщі та Порти, що врешті призвело до тривалого їхнього проти- стояння і посилення внутрішньо- та зовнішньополітичного втручання у молдавські справи, а володіння Хотинською фортецею набуло стратегічного значення. Висновки. Друга чверть XVII століття характеризувалася посиленням суперництва між Річчю Посполитою та Османською імперією. Впродовж цього періоду Молдавія продовжува- ла перебувати у васальній залежності від Порти, а воєнно-політичне становище бу- ковинських прикордонних земель у складі Молдавської держави визначалося постійним втручанням польсько-козацьких та ординських військ у її внут ріш ні справи. Польські королі намагалися зберегти Молдавію у своїй сфері впливу і відправили туди війська, які руйнували та грабували переважно прикордонні території з Польщею, особливо території Чернівецької та Хотинської волостей. Стратегічне значення Хотинської фортеці у цей час значно зростає, вона продовжувала відігравати роль форпосту на польсько-молдавському кордоні. Отже, територія північномолдавських прикордонних волостей була плацдармом боротьби між Туреччиною та Польщею, оскільки упродовж 1620–1640-х рр. обидві держави прагнули збільшити свій вплив на Молдавію, зокрема і на Буковину, як її складову частину. Внаслідок цього, з другої чверті XVII ст. терито- рія сучасної Буковини стала ареною важливих воєнно-політичних сутичок.