Басейн річки – територія земної поверхні, з якої всі поверхневі і грунтові води стікають в даний водойму, включаючи різні його притоки і річки. Басейн кожного водойми включає в себе поверхневий і підземний водозбори. Поверхневий водозбір являє собою ділянку земної поверхні, з якого надходять води в дану річкову систему або певну річку. Підземний водозбір утворює товщі пухких відкладень, з яких вода надходить у річкову мережу. Зазвичай поверхневий і підземний водозбори не збігаються, тому визначити межі підземного водозбору практично дуже складно, саме тому за величину річкового басейну приймається тільки поверхневий водозбір. Інформація про форму земної поверхні може вживатися в різних галузях, наприклад в регіональному плануванні, сільському або лісовому господарстві. Для цих галузей має важливе значення розуміння принципів руху води по поверхні, а також впливу змін в даній області на напрямок потоку. При моделюванні потоку води може виникнути потреба в знанні того, звідки взялася вода і куди вона тече. Проаналізований матеріал даного магістерського дослідження містить пояснення того, як користуватися функціями гідрологічного аналізу для моделювання руху води по поверхні, а також поняття і ключові терміни, що стосуються дренажних мереж і процесів поверхневого стоку. Крім того, було покладено за мету дізнатись, як ці інструменти можуть бути використані для отримання гідрологічної інформації з цифрової моделі рельєфу (ЦМР), а також познайомитися з прикладами із застосування функцій гідрологічного аналізу і як вони можуть бути використані на практиці.