Представлені результати досліджень сформовано на основі опрацювання матеріалів дитячої літератури німецької мови, особливу увагу приділено особливостям перекладу німецьких характонімів українською мовою, зокрема, у казках німецького дитячого письменника Губерта Шірнека. Визначено труднощі, які виникають під час процесу перекладу текстів художнього стилю та шляхи їх вирішення перекладачем. Значна увага присвячується характеристиці характонімів та їхнім способам утворення, а саме: афіксація (суфіксація, префіксація, скорочення), словоскладання (з двох повнозначних слів), використання загальних імен, конотативних онімів, використання каламбурів, зоонімів та «оказіональних прізвиськ». З’ясовано, що найчастіше німецькі характоніми утворюються за допомогою суфіксів -er для іменників чоловічого роду (Peter, Dieter), -ie/in для іменників жіночого роду (Fannie, Jorin), -chen/lein для іменників середнього роду (Peterchen, Annalein). Щодо поняття «характоніма», це імена, прізвища та прізвиська, які отримують персонажі та характеризують їхні риси. Характоніми містять не тільки додаткову інформацію про походження, характер, звички персонажа, а й збагачують атмосферу тексту різними сюжетними елементами, при цьому містять прихований зміст про зовнішність, інтелектуальні здібності персонажа та його духовний світ. Слід зазначити, що перекладачеві необхідно досконало володіти методами та стратегіями перекладу. Встановлено, що основними способами відтворення характонімів є: транслітерація, транскрипція, калькування, узагальнення, часткове відтворення, вилучення, субстантивація, диференціація. Дослідження показує, що перекладачі повинні дотримуватись адекватності перекладу, інколи їм слід вдатись до значних перефраз чи навіть трансформацій. Проте відтворюючи характоніми, перекладач не повинен втратити конотацію та максимально просто донести читачеві ім’я персонажа.