Активне старіння – це можливість реалізації потенціалу фізичного, психічного та соціального благополуччя в похилому віці з активним використанням оздоровчо-рекреаційної рухової активності задля подовження тривалості і якості активного довголіття. Найбільш важливими особистісними характеристиками в цьому контексті виступають вікові психофізіологічні показники, стан здоров'я, якість життя, рівень рухової активності. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати рухову активність та якість життя як компоненти активного старіння в похилому віці. Матеріал і методи дослідження. Для досягнення мети дослідження засто- совано групу теоретичних методів дослідження: теоретичний аналіз спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів, абстрагування, логіко-теоретичний аналіз, компаративний аналіз, метод синтезу, метод систематизації. Результати. Під час дослідження проаналізовано політику активного старіння в зарубіжних країнах, де виявлено, що активний спосіб життя в похилому віці сприяє її тривалості. Розглянуто детермінанти та компоненти, які сприяють активному старінню в похилому віці, а саме рухову активність і якість життя. Визначено, що адекватний рівень рухової активності є одним із пріоритетних факторів, спроможних суттєво вплинути на якість життя осіб похилого віку. Висновки. Визначено, що структуру активного старіння формують залученість до ринку праці, соціальна інтеграція та рівень здоров’я. Із-поміж детермінантів активного старіння в похилому віці значущими є фізичний, психологічний, соціальний, когнітивний, духовний і матеріальний. Серед детермінантів успішного й активного старіння спільними компонетами, які сприятимуть активному довголіттю, є рухова активність та якість життя осіб похилого віку. Саме достатній рівень рухової активності і якості життя можуть бути запорукою активного старіння й творчого довголіття.