Теоретичну парадигму жанр в аспекті ґенези розглянуто на прикладі жанрового різновиду роману, який сьогодні ідентифікується під назвою „університетський роман” (campus novel, university fiction). Виокремлено матричні жанротворчі ознаки університетського роману: проблематика, специфіка сюжетикита персоносфери, часопростір, іронічний наратив, ідіостиль автора. Внутрішні видові формації жанру campus novel визначаються конкретною проблематикою та жанровою специфікою сюжетної організації – молодіжне середовище, професорсько-викладацький компонент персоносфери, а також детективний, фантастичний та ін. характер інтриги. Під впливом стилістичної практики конкретного напряму (приміром, реалізм або постмодернізм) університетський роман демонструє так звану жанрову метаморфність. Простежено ґенезу жанру в контексті його формо-змістової національної специфіки. На прикладі сучасних campus novel Ф.Рота „Людське клеймо”, З.Сміт „Про красу”, Ж.Альдекоа „Загадка”, А.Орехудо „Момент відпочинку”, В.Шостака „Сто днів без сонця”, В.Калити „Архаровці”, Галини Бабич „Тюті” та „Професор Шумейко”, Д. Березіної „Факультет” висновується, що саме фабула генерує і зберігає жанровий потенціал університетського роману. Вказано на перспективи функціонування цього жанру, появу його нових фантастичних і детективних сюжетних версій, похідних від тотального впливу новітніх технологій на соціум (виникнення нових хвороб і адаптація до них, загроза екологічних катастроф тощо). Увагу акцентовано на виразній культурологічній трансгресії тематичного поліваріантного жанрового ядра campus novel у такі сучасні види мистецтва, як манґа, комікс, кінофільм. З огляду на концепцію жанрологічної спіралі Н. Копистянської зроблено висновок щодо генетичної еволюції campus novel. Термінологічно конкретизувавшись як самостійний жанр у добу постмодернізму, цей жанр вирізняється авторським ідіостилем і порушує суспільно-політичні проблеми певної країни, не втрачаючи усталених ознак роману. Прогнозовано безпосередній вплив метамодернізму на університетський роман, що буде генерувати його деформацію та новий культурологічний формат, виходячи з жанротворчого потенціалу теми.