Питання інструментального супроводу суспільних процесів, одним з видів яких є сталий розвиток суспільств, традиційно належать до злободенних та контраверсійних. Це зумовлено багатьма чинниками як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. В ряду перших з них передусім дає знати про себе специфіка суспільних явищ. Вони за своєю природою процесуальні, тому вимагають застосування до їх пізнання адекватного пізнавального інструментарію. В свою чергу, цей інструментарій завжди спрямований на «схоплення» (діагностування) якості певного суспільного явища за допомогою його кількісних вимірів, оскільки між вищезазначеними модусами явищ завжди має місце атрибутивний взаємозв’язок. Проте назовні він проявляється не завжди очевидно, що і породжує безліч так званих «пізнавальних пасток» для суб’єкта пізнання.