Риси бойківського говору в Хітарському рукописному збірнику І пол. XVIII ст. (Фонетичний рівень)
Короткий опис(реферат)
Стаття присвячена дослідженню діалектних звукових явищ, засвідчених у Хітарському рукописному збірнику І пол. XVIII ст. Зазначено, що пам’ятка стала відомою завдяки В. Гнатюкові, який знайшов її у с. Хітар Стрийського повіту, хоча, очевидно, створено рукопис на території Закарпаття. Мова збірника насичена живомовними елементами – як тими, що засвідчують нормування фонетичної системи української мови у І пол. XVIII ст., так і діалектними, зокрема притаманними бойківським говіркам. Метою статті є виокремлення й аналіз фонетичних особливостей бойківського говору в мові Хітарського збірника. У підсистемі вокалізму виявлено низку мовних рис, характерних для північнокарпатського говору, а саме: вживання на місці [і] (< *[ě]) голосного [и], наявність голосного заднього ряду [ы], відсутність переходу етимологічного [о] в [а], специфічні рефлекси [ръ] ([рь]), [лъ] ([лъ]), [ър] ([ьр]), [ъл] ([ьл]) між приголосними, зміна [у] на [о], звук [е] після [j] на початку слова та ін. Підсистема консонантизму бойківських говірок у Хітарському рукописі представлена такими явищами: м’яка вимова [р] та шиплячих приголосних, зміна [л] у кінці складу на [ў], усічення звуків у середині та в кінці слів, відсутність подовження передньоязикових приголосних, відсутність після губних епентетичного [л], специфічні вияви асиміляції та дисиміляції приголосних тощо. Дані діалектології вказують на те, що більшість фонетичних рис, зафіксованих у рукописі, є фактом живого мовлення сучасних носіїв бойківських говірок. Виявлені діалектні особливості засвідчені порівняно незначною кількістю прикладів, адже у пам’ятці переважають загальномовні елементи, які пізніше стали нормою української літературної мови. Крім цього, локальні риси затемнені тогочасним етимологічним правописом. А фіксація на письмі особливостей говіркового мовлення свідчить про руйнування книжних традицій в тогочасній літературно-писемній практиці.
Зазначено, що подальші дослідження Хітарського рукопису дозволять виявити діалектний вплив на всіх рівнях мовної системи, а також з’ясувати співвідношення локальних та загальноукраїнських елементів у мові пам’ятки.