Генітивні метафори Василя Барки, реалізуючи оригінальну сполучуваність іменникової лексики, наділені семантичною багатоплановістю. Специфіка мовотворчості письменника полягає в тому, що генітивні метафори він використовує замість розгорнутих порівняльних структур. Це дає змогу сконденсувати вислів, лаконічно на базі створеного образу передати глибокий зміст. У перспективі ґрунтовне вивчення таких образних конструкцій та їх реєстр у художньому мовленні митця дадуть змогу укласти матеріали до словника поетичної мови Василя Барки.