Образні прикметникові деривати в мові поетичних творів Василя Барки відображають широкий спектр семантичних та структурних особливостей. Мовотворчість письменника засвідчує тонке вміння реалізовувати потенційні словотворчі можливості іменникових основ та основ інших частин мови для передачі індивідуально-авторського світосприйняття.До вершин письменницької майстерності належить творення оказіональних прикметників, з-поміж яких вирізняються деривати-композити.