| dc.description.abstract | Якщо донедавна, до епохи пандемії COVID-19, у вітчизняному
освітньому просторі обговорювалося питання, чи варто впроваджувати онлайнтехнології в освіту, як і коли це робити, то 2020 рік зняв ці питання, оскільки
освіта одномоментно була переведена в онлайн-режим. Тепер можна лише
говорити про те, як зробити її ефективною.
Одним з найбільших викликів, з яким стикається викладач під час
дистанційного навчання, – це відсутність (обмеженість) живої реакції
студентів. Це ускладнює комунікацію між викладачем і студентом, так само, як
і між студентами.
Яких форм може набувати зворотній зв‘язок між учасниками освітнього
процесу під час онлайн-навчання? Ми залишаємо за межами такі очевидні
форми зворотного зв‘язку, як ведення електронного журналу, написання
коментарів до відповіді у системі Moodle чи тестування. Усе це може
працювати, і доволі ефективно, але ці форми націлені насамперед на
оцінювання. Утім, з нашої точки зору, ефективний зворотній зв‘язок полягає
також у підтримці інтересу до навчання, заохоченні, стимулюванні,
встановленні емоційного контакту. Адже ситуація онлайн-навчання часто
«вбиває» дуже важливу в освіті соціальну складову. | uk_UA |
