Стаття присвячена вивченню реалізації комунікативних намірів студентів на матеріалі інтернет-ресурсів із застосуванням корпусних технологій у лінгвістичних розвідках та при вивченні іноземних мов, здійсненню порівняльного аналізу згідно з опитуваннями українських та румунських студентів в умовах дистанційної осві ти. В опитуванні взяли участь 51 студент філологічного факультету Чернівецького національного університе ту імені Юрія Федьковича та 53 студенти-філологи Сучавського університету Штефан чел Маре, які вивчають англійську та німецьку мови як іноземні. Узявши до уваги актуальність та доступність корпусних технологій для використання у наукових лінгвістич них розвідках та з метою формування іноземномовних комунікативних навичок при дистанційному навчанні, роз глянуто особливості дослідження різночастинномовних лексичних одиниць на матеріалі англомовного корпусу english-corpora.org та німецькомовного корпусного ресурсу dwds.de. У центрі дослідження – аналіз студентами синтагматичних зв’язків лексичних одиниць англійської та німецької мов із акцентом на колокаційні особливості у рамках сполучуваності на рівні слова при використанні корпусних технологій. Дослідження сполучуваності лексичних одиниць на рівні слова неможливе лише на основі так званого комп’ютерного «машинного відбору», а вимагає детального вивчення на підгрунті семантичних особливос тей слововживання та із урахуванням полісемічних ознак зафіксованих слововживань. Цей етап дослідницької діяльності був оцінений 67% українських студентів як найскладніший із вагомою інвестицією часу щодо аналі зу англійських та німецьких словосполучень, у той час коли тільки 52% румунських студентів зазаначили, що витратили на цей вид діяльності найбільше часу. Такий результат пов’язаний, на наш погляд, із різним рівнем довузівської підготовки студентів іноземними мовами. У опитуванні щодо ефективності використання корпусних технологій задля виконання самостійної роботи у форматі дистанційного навчання 74% українських студентів визнали, що їхній рівень володіння лексикою істот но підвищився. Збільшення словникового запасу визначене і у 80% румунських респондентів, які використовували у своїй самостійній роботі зазначені корпуси. Однак зафіксовано відмінності у покращенні володіння лексичним матеріалом в усному мовленні, що пов’язано, на нашу думку, із різними традиційними підходами щодо вивчення іноземних мов в обох країнах у історичному аспекті. У перспективі доцільно детальніше проаналізувати реалізацію комунікативних намірів у досліджуваних групах на письмі задля отримання оптимальних результатів щодо можливостей розкриття комунікативного потенціалу студентів із використанням корпусних технологій.