казано, що аудіовізуальний текст є полісемантичною єдністю, яку глядач сприймає за аудіальним та візуальним каналами одночасно. Через цю специфіку перекладач обмежений просторовочасовими критеріями тексту, що перекладається, так само як і необхідністю узгоджувати вербальний текст із зображенням, враховувати музичний супровід, звукові шуми тощо. Внаслідок труднощів, що виникають у перекладача при перекладі гумору в аудіовізуальному перекладі, більше значення приділяється реакції реципієнта, ніж передачі фактологічної інформації. Доведено, що динамічний підхід у перекладі обґрунтовує відступ від змісту вихідного тексту, дозволяючи перекладачеві вибрати відповідну стратегію перекладу на досягнення комунікативної мети вихідного тексту. Серед ціннісних орієнтирів, що простежуються у складі лексичних з фемінним компонентом, виокремлено прагнення рівноправності з чоловіками, захист прав жінок, уникнення статусу домогосподарки, що говорить про незгасне інтересі представниць прекрасної статі до феміністичної концепції суспільних відносин. Маскулінний зовнішньо-поведінковий образ (особливості поведінки та зовнішності, характерні для представників чоловічої статі), виражений за допомогою лексичних 58 ISSN 2786-6165 (ONLINE) № 2(20)2024 одиниць у складі дефініцій та/або контекстного поля аналізованих лексичних одиниць англомовного кінодискурсу, характеризується характерними для чоловічої статі вербалізованими гендерними семантичними блоками. Доведено, що гендерні стереотипи безумовно є складним і неоднозначним феноменом, та їх вплив на процес перекладу складно ігнорувати, особливо коли вони йдуть пліч-о-пліч з іншими видами стереотипів та іншими важкоперекладними мовними явищами. Існуючі праці з цієї темі прагнуть позначити вектор розробки даної проблеми, і найбільш ефективним напрямом дослідження у зв'язку з цим бачиться структурування та типологізація різних форм гендерних стереотипів залежно від різних критеріїв, у тому числі виходячи з їхнього зв'язку з іншими проявами цього феномену. У результаті проведеного дослідження, метою якого було виявлення особливостей передачі гумору з англійської мови на українську вдалося досягти всіх поставлених теоретичних та практичних завдань.