Висвітлено процеси становлення та розвитку Державного єврейського театру імені Шолом Алейхема (Київського ГОСЕТу) у Чернівцях у 1945 році. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного підходу або історизму, об`єктивності, всебічності і цілісності, системності, а також на використання методів – аналізу та синтезу, історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії запроваджено в обіг і проаналізовано неопубліковані архівні документи з історії Державного єврейського театру імені Шолом Алейхема у 1945 р.; висвітлено проблеми становлення та розвитку відомого театрального колективу, охарактеризовано його творчу діяльність у Чернівцях та ювілейні гастролі у Києві, визначено його провідних акторів і керівників. Зокрема, на чернівецькій сцені тогочасного Київського державного єврейського театру грали М. Гольдблат, Л. Калманович, Д. Жаботинський, А. Нугер, А. Сонц, Д. Стрижевський, Д. Рувинський-Днепров, П. Померанц, В. Шайкевич, Ш. Фінгерова та багато інших. Серед відомих вистав, які були представлені творчим колективом театру, варто зазначити «Я живу» (М. Пінчевського), «Чаклунка» (А. Гольдфадена), «Тев’є-молочар», «Зачарований кравець» (Шолом Алейхема). Процеси розвитку Київського ГОСЕТу на Буковині відбувалися на ґрунті власного досвіду творчої діяльності, а також акумулювали давні традиції єврейського театрального мистецтва, що існували в Чернівцях. Висновки. Становлення і розвиток Державного єврейського театру імені Шолом Алейхема, який 9 лютого 1945 р. було реевакуйовано у Чернівці, виявилися загалом успішними. Відомому театральному колективу вдалося відновити свій довоєнний творчий потенціал, збагатити репертуарну політику. 5 жовтня 1945 р. на честь двадцятирічного ювілею театру було присвоєно ім’я видатного єврейсько го письменника Шолом Алейхема. Відтоді театр назавжди змінив не тільки свою прописку, але й офіційну назву.