Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorТичініна, Альона Романівна
dc.date.accessioned2024-08-06T20:04:55Z
dc.date.available2024-08-06T20:04:55Z
dc.date.issued2024
dc.identifier.citationГорбатюк М., Тичініна А. Імагопоетика есеїстичного роману Вальтрауд Міттіх «Лист в Україну». Вісник науки та освіти : Видавнича група «Наукові перспективи», № 7(25) С.165-178uk_UA
dc.identifier.otherhttps://doi.org/10.52058/2786-6165-2024-7(25)-165-177
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/10296
dc.description.abstractУ статті окреслено наративи (псевдо)генетичної пам’яті в автобіографічному романі «Лист в Україну» («Ein Russe aus Kiew», 2022) південнотірольської письменниці Вальтрауд Міттіх (нар. 1946). Розглянуто імагологічні параметри роману, який має виразну автобіографічну основу. Проаналізовано специфічну наративну стратегію В.Міттіх та персоносферу тексту, конфокальним образом-архетипом якого виступає Батько. Образ цього персонажа сконструйований і репрезентується авторкою у контексті імагологічних матриць України — як країни, території, держави, народу, влади. Мати письменниці з огляду на різні суб’єктивні чинники тримала у таємниці історію кохання з радянським військовополоненим. В. Міттіх провела власне, «фіктивне» через відсутність точних даних, дослідження, ускладнене незнанням важливої інформації: дати його народження, обставин, за яких він опинився у полоні, точних причин розриву стосунків між батьками, подальшої долі. Авторка висуває кілька альтернативних версій розгортання подій у батьковому житті, втім, жодна з них не є однозначно істинною. У проаналізованому есеїстичному романі В. Міттіх звертається до батька переважно в теперішньому часі, здебільшого – з наказовою чи бажальною інтенціями, хоча навіть не знає імені адресата. Образ «росіянина з Києва» постає радше іманентним, таким, що повинен відповідати очікуванням доньки, її уявленням про нього. Його топографічна причетність до столиці тодішньої УРСР є єдиною об’єктивною точкою дотику В. Міттіх з чужою країною, «слов’янською» ментальністю та культурою, що водночас і приваблює, і відштовхує авторку. Оскільки роман створено на межі фікшн (ознаки роману) і нон-фікшн (есеїстика), у статті враховується суб’єктивність деяких тверджень. Нараторка створює імагологічний образ України й українців, співставляючи спільне й відмінне між Mutterland і Vaterland, описуючи батьківщину батька крізь призму власної «інакшості», насамперед мовної та культурної. Така імагінативна модель створена з використанням багатьох, означених у розвідці, національних стереотипів.uk_UA
dc.publisherВидавнича група «Наукові перспективи»uk_UA
dc.subjectпоетикаuk_UA
dc.subjectімагологіяuk_UA
dc.subjectобразuk_UA
dc.subjectперсонажuk_UA
dc.subjectнаративuk_UA
dc.subjectроманuk_UA
dc.subjectесеuk_UA
dc.subjectMutterlanduk_UA
dc.subjectVaterlanduk_UA
dc.subject«інший»uk_UA
dc.subject«чужий»uk_UA
dc.titleІмагопоетика есеїстичного роману Вальтрауд Міттіх «Лист в Україну»uk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу