Медіація у кримінальних справах як форма відновного правосуддя відрізняється процедурними властивостями від медіації у цивільних, господарських справах тощо. У медіації як формі відновного правосуддя фокус уваги спрямований не лише на досягнення домовленостей, угоди, а на відшкодування шкоди потерпілому, розуміння наслідків вчиненого злочину правопорушником, покращення емоційного стану потерпілого та реінтеграцію правопорушника. Діалог повинен бути спрямований на те, що сталось, які наслідки вчиненого злочину, кому завдана шкода і на майбутнє, тобто що потрібно здійснити задля запобігання таких випадків у подальшому. Таким чином, особливості медіації як форми відновного правосуддя обґрунтовані спеціальним статусом сторін кримінально-правого конфлікту – потерпілого та особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, ступенем суспільної небезпеки такого конфлікту, емоційною напругою, наявністю завданої шкоди (моральної, матеріальної).