Метою даної роботи було дослідження вмісту Н2О2 та активності ключових ензимів його знешкодження – каталази та глутатіонпероксидази у мітохондріях нирок щурів за умов різної забезпеченості раціону нутрієнтами. Вміст пероксиду водню визначали спектрофотометрично за здатністю утворювати стійкий комплекс із сорбітолом, який реєструють при довжині хвилі 540 нм. Каталазну активність визначали згідно методу, який базується на здатності H2O2 утворювати стійкий забарвлений комплекс з молібдатом амонію з максимумом поглинання при λ = 410 нм. Активність глутатіонпероксидази визначали за методом, принцип якого базується на визначенні показнику накопичення окисленого глутатіону при λ = 260 нм. Дослідження проводили на 4 групах тварин: І група – інтактні тварини (К); ІІ – щурі, які перебували на низькопротеїновому раціоні (НПР); ІІІ – щурі, які перебували на високосахарозному раціоні (ВС); ІV – щури, які отримували низькопротеїновий/ високосахарозний раціон (НПР/ВС). Встановлено, що в мітохондріях нирок щурів, які споживали низькопротеїновий раціон, спостерігається незначне підвищення вмісту пероксиду водню на тлі зниження активності каталази та збереження на рівні показників контролю значень глутатіонпероксидази. Водночас у тварин, яких утримували на високосахарозній дієті, спостерігається виражене зростання вмісту пероксиду водню при одночасному зростанні активності як каталази, так і глутатіонпероксидази порівняно з показниками контролю. Максимальне накопичення вмісту Н2О2 виявлено у тварин, яких утримували на низькопротеїновій/високосахарозній дієті, при цьому показники каталазної активності достовірно не відрізняються від показників групи ВС, тоді як глутатіонпероксидазна активність знижується порівняно із показниками цієї групи. Виявлені зміни вмісту Н2О2 і активності антиоксидантних ензимів у мітохондріях нирок щурів можуть розглядатися як передумови для порушення функціональної активності нирок за умов нутрієнтного дисбалансу.