У статті проведено дослідження податкових інтересів. Визначено можливості співвідношення та взаємозалежності публічного податкового інтересу та приватного податкового інтересу. Публічний податковий інтерес виражає собою збалансовану сукупність офіційно визнаних і нормативно закріплених об’єктивних потреб і прагнень публічних суб’єктів податкових відносин, які забезпечуються й охороняються державою відповідними способами охорони та правовими гарантіями. Приватний податковий інтерес виражається як сукупність охоронюваних правом і визнаних законом інтересів, які властиві певному індивідові та полягають у прагненні суб’єктів податкових відносин (платників податків) забезпечити їхню законну реалізацію, здійснити дії, які спрямовані на задоволення потреб, захист своїх прав, отримання матеріальних та інших благ, і одержання належних можливостей для виконання обов’язків, що покладені на них Конституцією України і податковим законодавством. Встановлено, що адекватність виступає провідним принципом прийняття компромісного рішення як способу регулювання податкових відносин, який забезпечує єдність нормативного змісту такого регулювання та є фактором, що визначає напрям і подальший розвиток правотворчості. Інше призначення адекватності – це інструмент для вирішення неминуче виникаючих протиріч і колізій у сфері правового регулювання податкових відносин. Також досліджено, що під час прийняття адекватного компромісного рішення в податкових інтересах необхідно враховувати такі застереження: можливе обмеження прав суб’єктів компромісної угоди; обов’язкове врахування можливого негативного впливу на ринкові та суспільні механізми саморегулювання; необхідність врахування можливих затрат для державного та інших бюджетів. Адекватне компромісне рішення в сфері існування публічних і приватних податкових інтересів є засобом закріплення на договірній основі обов’язків платників податків (віддати частку приватної власності) та прав держави (одержання справедливої частки від оподаткування доходів і прибутків).