Показати скорочений опис матеріалу
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ТИПОЛОГІЯ НАПІВПРЕДИКАТИВНИХ АД’ЄКТИВНИХ КОМПОНЕНТІВ У ПРОСТОМУ УСКЛАДНЕНОМУ РЕЧЕННІ
| dc.contributor.author | Тесліцька, Галина Іллівна | |
| dc.date.accessioned | 2022-11-14T20:42:02Z | |
| dc.date.available | 2022-11-14T20:42:02Z | |
| dc.date.issued | 2022-08 | |
| dc.identifier.citation | Закарпатські філологічні студії | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2663-4899 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/5430 | |
| dc.description.abstract | У статті комплексно досліджено явище синтаксичного ускладнення структури простого речення напівпредикативними ад’єктивними компонентами (традиційно – відокремленими прикметниковими і дієприкметниковими зворотами), що їм притаманна потенційна предикативність. Актуальність дослідження зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних студій до проблем семантичного синтаксису, спроби створення семантичної теорії речення з урахуванням центрального місця синтаксису в граматиці, асиметрії мовного знака, глибинних категорій речення. У цьому аспекті актуальним є аналіз простих речень, ускладнених напівпредикативними ад’єктивними компонентами (далі – НАК), зумовлений передовсім їхньою здатністю виокремлювати пріоритети особистості в акті комунікації, під час якої мовець структурує пропозиції як динамічні або статичні, реченнєвооформлені або згорнуті. Напівпредикативність визначено як синтаксичну категорію простого (монопредикативного) ускладненого речення, що набула формальних ознак, зокрема: оформлення за певною граматичною схемою, центральну позицію в якій посідають дієприслівник, дієприкметник, прикметник чи іменник з апозитивною функцією; наявність інтонації відокремлення; синтаксична автономність і розчленованість. У цьому аспекті НАК потрактовано як актуалізовані через відокремлення однолексемні або кількаслівні синтаксичні утворення, що постали внаслідок згортання простого елементарного речення в нереченнєву пропозицію, центральну позицію в якому посідає вторинна атрибутивна синтаксема у формі ад’єктива, яка граматично та семантично пов’язана з базовою частиною простого ускладненого речення (через категорії відносної темпоральності, відносної модальності та часткової персональності), оприявнює вторинні предикатно-атрибутивні відношення (інколи з адвербіальними відтінками часу, причини, мети, допусту, характеризації тощо). | uk_UA |
| dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | 23;2663-4880 | |
| dc.subject | просте ускладнене речення, напівпредикативний ад’єктивний компонент, семантика, синтагматика, валентнісні можливості ад’єктива. | uk_UA |
| dc.title | СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ТИПОЛОГІЯ НАПІВПРЕДИКАТИВНИХ АД’ЄКТИВНИХ КОМПОНЕНТІВ У ПРОСТОМУ УСКЛАДНЕНОМУ РЕЧЕННІ | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету