Примирні процедури в цивілістичному процесі: теорія і практика (нотаріат, суд, адвокатура, виконавче провадження). Науково-практичний посібник (Серія «Процесуальні науки)/ за заг. ред. д.ю.н., професорки, заслуженої юристки України С.Я. Фурси. Київ: Алерта. 2022. 428 с.
Короткий опис(реферат)
Примирні процедури – це, процедури, які обираються сторонами добровільно, проводяться на основі переговорів, які мають конфіденційний характер, із залученням третьої нейтральної сторони з метою врегулювання спору. Під метою примирювальних процедур рекомендовано розуміти врегулювання спору на основі взаємних поступок із збереженням партнерських відносин. Процедури примирення визначено як урегульовані нормами процесуального законодавства, послідовно здійснювані під контролем суду дії посередника та учасників справи, а в необхідних випадках і самого суду, спрямовані на врегулювання спору мирним шляхом і закриття провадження у справі, а також досягнення цілей та мети судочинства. Подібність кінцевого результату судової медіації та процедури ВСС робить їх однаково привабливими, оскільки механізм примусового виконання умов примирення в обох випадках гарантує сторонам фактичне вирішення спору. У кожному випадку, якщо одна із сторін медіації не виконуватиме домовленостей, то інша завжди може звернутися до суду з позовом про зобов’язання виконання цивільно-правової угоди. Порівнюючи медіацію та ВСС, можемо зробити висновки, що незважаючи на наявність спільних рис, ВСС не можна вважати різновидом медіації, ця процедура є самостійним видом примирних процедур, що суттєво відрізняється від медіації.