| dc.contributor.author | Maltsev, Valentyn | |
| dc.date.accessioned | 2022-12-15T09:45:32Z | |
| dc.date.available | 2022-12-15T09:45:32Z | |
| dc.date.issued | 2022 | |
| dc.identifier.citation | Мальцев В. (2022). Силабічний 14-складовик у творчості харківських поетів-романтиків дошевченківського періоду: питання історії та поетики (метрика, строфіка, елементи звукопису) // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / [редактори-упорядники М. Пантюк, А. Душний, В. Ільницький, І. Зимомря]. – Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2022. – Вип. 54. Том 2. – С. 142 – 149. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2308-4855 (Print) | |
| dc.identifier.issn | 2308-4863 (Online) | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6244 | |
| dc.description.abstract | У статті розглянуто особливості функціонування найбільш поширеного силабічного розміру української поезії ХІХ століття – 14-складового вірша (у цезуровому варіанті 8 + 6) у харківських поетів-романтиків дошевченківського періоду (20–30 рр.). Стисло окреслено місце та роль силабічного віршування в українській поезії загалом (зокрема, наголошено на застарілості тези про штучність цієї форми в українській поезії); здійснено огляд
історії входження 14-складового вірша в метричну палітру української поезії, наголошено на ролі українського
фольклору та польської літератури в засвоєнні цієї форми як у давній, так і в новій українській літературі.
Детально проаналізовано метрично-строфічний рівень функціонування розміру, а також особливості фоніки –
рими та звукопису.
148-складовий вірш літературного походження поступово набув поширення в українському письменстві упродовж ХVІІІ ст., особливо – в другій половині століття у тісній взаємодії з фольклором та польським віршуванням. У першій половині ХІХ ст. він відроджується в доробкові поетів-романтиків, які вже орієнтувались саме на
фольклорну поетику; з іншого боку, це було продовженням і літературних традицій барокової поетики.
На метрико-строфічному рівні 14-складовий вірш у цей період функціонує у двох варіантах: двовіршовому (14 + 14) та катренному (8 + 6 + 8 + 6); в обох випадках найчастіше наявна й „мала” цезура, що ділить
8-складову частину на 2 симетричні відрізки. В окремих творах катренний варіант розміру має повне перехресне
римування клаузул (ABAB), значно частіше – неповне (ABCB), що є наслідком розпаду, поділу 14-складового рядка
на коротші силабічні групи. Традиції барокового варіанта 14-складовика з римованими 4-складовими групами
(одного з варіантів леоніна) у цей час не знаходять продовження. Рими – майже виключно жіночі. У кількох зразках цього розміру спостерігаємо майстерне застосування елементів звукопису – асонансів, алітерацій, ономатопей, фонетичних анафор та епіфор тощо. Також виділено окремі перегуки поетикальних засобів харківських
романтиків та Т. Шевченка у творах, написаних 14-складовиком. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | української літератури | uk_UA |
| dc.publisher | Видавничий дім «Гельветика» | uk_UA |
| dc.subject | силабічний вірш | uk_UA |
| dc.subject | 14-складовий вірш | uk_UA |
| dc.subject | метр | uk_UA |
| dc.subject | строфа | uk_UA |
| dc.subject | рима | uk_UA |
| dc.subject | фоніка | uk_UA |
| dc.subject | звукопис | uk_UA |
| dc.title | СИЛАБІЧНИЙ 14-СКЛАДОВИК У ТВОРЧОСТІ ХАРКІВСЬКИХ ПОЕТІВ-РОМАНТИКІВ ДОШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ПЕРІОДУ: ПИТАННЯ ІСТОРІЇ ТА ПОЕТИКИ (МЕТРИКА, СТРОФІКА, ЕЛЕМЕНТИ ЗВУКОПИСУ) | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
