Показати скорочений опис матеріалу
Зміна методологічних наративів літературознавства в умовах суспільних криз другої половини ХХ ст.
| dc.contributor.author | Сажина, Алла Володимирівна | |
| dc.contributor.author | Тичініна, Альона Романівна | |
| dc.date.accessioned | 2023-04-18T10:41:02Z | |
| dc.date.available | 2023-04-18T10:41:02Z | |
| dc.date.issued | 2022 | |
| dc.identifier.citation | Тичініна Альона, Сажина Алла. Зміна методологічних наративів літературознавства в умовах суспільних криз другої половини ХХ ст. Молодіжна наука заради миру та розвитку : зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (9-11 листопада 2022 року, м. Чернівці). Чернівці : Чернівец. нац. ун-т. ім. Ю. Федьковича, 2022. С.120-123. | uk_UA |
| dc.identifier.isbn | 978-966-423-755-7 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6841 | |
| dc.description.abstract | Кризові стани, зумовлюючи зміну і навіть руйнування усталених способів тлумачення тексту, впливають на продукування нових явищ у культурі, науці та мистецтві. Взятий до аналізу досвід Мішеля Поля Фуко (1926–1984) постає типовим зразком впливу зовнішніх подій на радикальну зміну методологічної позиції науковця. М. Фуко, мислення якого, за Ж. Дельозом, «не еволюціону-вало, а проходило через кризи», неодноразово зазначав, що революційні події виступають наслідком загальної перебудови епістеми. Спираючись головно на розвідки М. Бланшо, Д. Ерібона, Дж. Міллера, П. Вена, у науковій біографії М. Фуко можна виокремити три етапи: археологія знання (до 1968), генеологія влади (1968-1980), естетика існування (1980-ті). Епістемологічною межею «археологічного» та «генеологічного» етапів виступає 1968 рік – період зміни методології його досліджень. 1968 р. читаючи курс «Людина в західній думці» у Тунісі, де, як і в Парижі, розвивався ряд студентських протестів, М. Фуко стає їх свідком і учасником. В цей час М. Фуко, володіючи виразною «політичною інтуїцією» (Ж. Дельоз), усвідомлює міфотворчу функцію політичної ідеології, акцентує вагу «революційної енергії». У відкритому на вимогу демонстрантів, експериментальному Венсенському університеті він очолив відділ філософії, живлячись бунтарським ентузіазмом комуністів, троцькістів та лівих. На думку, Д. Ерібона, саме в цей час «народився новий Фуко», що втілив образ інтелектуала-борця. Отже, саме події Травня 68-го, зумовили «вихід структури на вулицю» і навіть сформували нові способи інтерпретації. У таких умовах М. Фуко, намагаючись позбутися «ярликів» і «пільг структуралізму», змінює свою методологію, артикулює «нову суб’єктивність» у річищі постструктуралістської поетики, що стала провідним методологічним напрямком у літературознавстві другої половини ХХ – поч. ХХІ ст. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | Зарубіжної літератури та теорії літератури | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича | uk_UA |
| dc.subject | методологічний наратив | uk_UA |
| dc.subject | літературознавство | uk_UA |
| dc.subject | постструктуралізм | uk_UA |
| dc.subject | Мішель Фуко | uk_UA |
| dc.subject | 1968 | uk_UA |
| dc.title | Зміна методологічних наративів літературознавства в умовах суспільних криз другої половини ХХ ст. | uk_UA |
| dc.title.alternative | THE CHANGE OF METHODOLOGICAL NARRATIVES IN LITERARY STUDIES IN THE CONDITIONS OF SOCIAL CRISES OF THE SECOND HALF OF THE XX CENTURY | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету