Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorСажина, Алла Володимирівна
dc.contributor.authorТичініна, Альона Романівна
dc.date.accessioned2023-04-18T10:41:02Z
dc.date.available2023-04-18T10:41:02Z
dc.date.issued2022
dc.identifier.citationТичініна Альона, Сажина Алла. Зміна методологічних наративів літературознавства в умовах суспільних криз другої половини ХХ ст. Молодіжна наука заради миру та розвитку : зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (9-11 листопада 2022 року, м. Чернівці). Чернівці : Чернівец. нац. ун-т. ім. Ю. Федьковича, 2022. С.120-123.uk_UA
dc.identifier.isbn978-966-423-755-7
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6841
dc.description.abstractКризові стани, зумовлюючи зміну і навіть руйнування усталених способів тлумачення тексту, впливають на продукування нових явищ у культурі, науці та мистецтві. Взятий до аналізу досвід Мішеля Поля Фуко (1926–1984) постає типовим зразком впливу зовнішніх подій на радикальну зміну методологічної позиції науковця. М. Фуко, мислення якого, за Ж. Дельозом, «не еволюціону-вало, а проходило через кризи», неодноразово зазначав, що революційні події виступають наслідком загальної перебудови епістеми. Спираючись головно на розвідки М. Бланшо, Д. Ерібона, Дж. Міллера, П. Вена, у науковій біографії М. Фуко можна виокремити три етапи: археологія знання (до 1968), генеологія влади (1968-1980), естетика існування (1980-ті). Епістемологічною межею «археологічного» та «генеологічного» етапів виступає 1968 рік – період зміни методології його досліджень. 1968 р. читаючи курс «Людина в західній думці» у Тунісі, де, як і в Парижі, розвивався ряд студентських протестів, М. Фуко стає їх свідком і учасником. В цей час М. Фуко, володіючи виразною «політичною інтуїцією» (Ж. Дельоз), усвідомлює міфотворчу функцію політичної ідеології, акцентує вагу «революційної енергії». У відкритому на вимогу демонстрантів, експериментальному Венсенському університеті він очолив відділ філософії, живлячись бунтарським ентузіазмом комуністів, троцькістів та лівих. На думку, Д. Ерібона, саме в цей час «народився новий Фуко», що втілив образ інтелектуала-борця. Отже, саме події Травня 68-го, зумовили «вихід структури на вулицю» і навіть сформували нові способи інтерпретації. У таких умовах М. Фуко, намагаючись позбутися «ярликів» і «пільг структуралізму», змінює свою методологію, артикулює «нову суб’єктивність» у річищі постструктуралістської поетики, що стала провідним методологічним напрямком у літературознавстві другої половини ХХ – поч. ХХІ ст.uk_UA
dc.description.sponsorshipЗарубіжної літератури та теорії літературиuk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковичаuk_UA
dc.subjectметодологічний наративuk_UA
dc.subjectлітературознавствоuk_UA
dc.subjectпостструктуралізмuk_UA
dc.subjectМішель Фукоuk_UA
dc.subject1968uk_UA
dc.titleЗміна методологічних наративів літературознавства в умовах суспільних криз другої половини ХХ ст.uk_UA
dc.title.alternativeTHE CHANGE OF METHODOLOGICAL NARRATIVES IN LITERARY STUDIES IN THE CONDITIONS OF SOCIAL CRISES OF THE SECOND HALF OF THE XX CENTURYuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу