У статті розкрито стилістичні властивості та експресивно-виражальний потенціал порівняльних конструкцій у художніх текстах С. Воробкевича ‒ видатного українського письменника Буковини, який відомий не тільки як талановитий поет, прозаїк, драматург, педагог, громадський діяч, а й здобув широке визнання як фольклорист та композитор. Художні порівняння ‒ домінантний маркер синтаксичної організації творів письменника, ідіостиль якого виформовувався під впливом фольклорної та уснорозмовної стихій. Майстерність автора експресивізувати цілісні образи засобами асоціативного зіставлення засвідчують передусім узвичаєні фольклорно-поетичні й народнорозмовні порівняльні структури. Традиційні порівняння в асоціативній площинні «людина ‒ природа», засвідчені передусім у портретних описах, містять символічні фольклорні зіставлення з назвами рослин і тварин, що маніфестують мовну картину світу українців, специфіку їх художньо-символічного світобачення та засвідчують глибоку обізнаність автора з народною творчістю. Народнорозмовні порівняння, фразеологізовані дієслівно-компаративні структури, почерпнуті з багатовікових спостережень і життєвого досвіду народу, вияскравлюють внутрішньо-психологічні деталі в поведінці персонажів, увиразнюють позитивну чи негативну авторську оцінку, надають іронічно-глузливих конотацій тощо. Спостережено, що порівняння в художньому тексті відображають закріплені в побутовій свідомості українців стереотипні образні асоціації й водночас постають вартісними виразниками авторського світовідчуття і світосприймання. Порівняння індивідуального характеру яскраво презентують індивідуально-авторську картину світу творця художнього тексту.