Запозичення з французької мови і переклади з французької літератури в контексті лінгвокультурного підходу до вивчення української мови в ЗЗСО
Abstract
Мета магістерської роботи – розкрити дидактичний потенціал запозичень з французької мови та перекладів з французької літератури для застосування в комплексній методиці викладання української мови в ЗЗСО, що передбачає: 1) вивчення лексичного і фразеологічного фонду української мови та перекладів з французької літератури в контексті міжкультурних зв’язків,
2) набуття знань та навичок нормативного вживання в сучасній українській мові запозичень з французької мови, 3) ознайомлення з історією та дискусійними моментами в їх правописній та граматичній адаптації, 4) ознайомлення з методикою лексикографічного опрацювання запозичень з
французької мови на матеріалі українських словників лексики іншомовного походження; 5) розширення мовно-культурної ерудиції учнів ЗЗСО та набуття загальнокультурної компетентності.
Об’єктом дослідження послужили: запозичення з французької мови (галліцизми) у словникових реєстрах та списках нетранслітерованих слів і зворотів, зафіксовані в українській лексикографії ХХ – початку ХХІ ст.; нетранслітеровані звороти французької мови в авторських текстах українських
письменників (зокрема – в епістолярії Лесі Українки); переклади українською мовою французького фольклору та творів французької літератури тощо.
Предмет дослідження становлять: семантика, структура та адаптація галліцизмів у сучасній українській мові та переклади з французької літератури як мовний матеріал для реалізації комплексної лінгвокультурної методики викладання української мови в ЗЗСО.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві та лінгводидактиці галліцизми, засвоєні в українську мову, розглянуті на різнобічній джерельній базі (лексикографія, епістолярні тексти, белетристика) як компактна, динамічна і необхідна частина лексики і фразеології сучасної української літературної мови, а перекладні тексти запропоновані для практичного використання на уроках української мови та в гуртковій роботі над підвищенням рівня мовно-культурної компетенції та мовленнєвих навичок.
Методи дослідження. Для досягнення мети магістерської роботи було застосовано такі наукові методи: описовий – для аналізу та огляду наукових праць з питань функціонування слів іншомовного походження в українській мові, характеристики тематичних груп лексичних галліцизмів, семантики фразеологічних галліцизмів; зіставний – для аналізу семантичної структури,
словотвірних зв’язків та графічного відтворення лексичних галліцизмів у словниках іншомовної лексики, що вийшли друком у різні періоди розвитку української мови та української лексикографії; компонентного аналізу – для аналізу семантичної структури галліцизмів, її розвитку та динаміки в
українській літературній мові ХХ – початку ХХІ ст.; статистичний – для кількісно-змістової характеристики галліцизмів у реєстрах різних словників іншомовної лексики та опису динамічних процесів у цій групі запозичень; евристичний – для вибору й аналізу текстів, які в сучасній українській культурі засвідчують її зв’язки з французькою та іншими західноєвропейськими
культурами й можуть бути успішно використані при застосуванні комплексної лінгвокультурної методики вивчення української мови та літератури.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (Розділ 1. Галліцизми у словниковому фонді сучасної української мови та в українській лексикографії; Розділ 2. Семантична і структурна характеристика галліцизмів, зафіксованих в українських словниках лексики іншомовного походження; Розділ 3. Сталі вислови і звороти французької мови в текстовому використанні та в українській лексикографії; Розділ 4. Запозичення з французької мови та переклади з французької літератури як складники формування комплексної методики викладання української мови в ЗЗСО); висновків до розділів; загальних висновків; списку використаної
літератури (112 позицій); списку використаних джерел (30 позицій); додатків, що ілюструють фактичну базу дослідження, сформовану методом суцільної вибірки запозичень з французької мови, поданих в українських словниках лексики іншомовного походження (Додаток 1. Лексичні запозичення з французької мови у „Словарі чужих слів” З. Кузелі та М. Чайковського (1910);
Додаток 2. Лексичні запозичення з французької мови у „Словнику чужомовних слів” І. Бойкова, О. Ізюмова, Г. Калишевського, М. Трохименка (1932 / 1955); Додаток 3. Лексичні запозичення з французької мови у „Словнику іншомовних слів” за ред. чл.-кор. АН УРСР О. С. Мельничука (1974); Додаток 4. Нетранслітеровані слова і вирази французького походження, вживані в латинському написанні).
Перспектива дослідження запозичень з французької мови та перекладів українською мовою творів французької літератури й використання мовного матеріалу такого типу при викладанні філологічних дисциплін у закладах загальної середньої освіти полягає в можливості поширення цього досвіду й на вивчення й використання інших груп запозичених одиниць лексикофразеологічного рівня сучасної української мови, розкриття їх ролі у формуванні словникового та фразеологічного багатства української та інших слов’янських мов. Перспективним для зіставного аналізу й спостережень над розвитком семантики запозичень вважаєм залучення новітніх словників
запозиченої лексики в українській та інших слов’янських мовах.
Результати кваліфікаційної роботи в описі тематичних та лексикосемантичних груп галліцизмів можуть бути використані для експериментальних досліджень словникового запасу та мовленнєвих
компетенцій учнів різних вікових груп з метою виявлення проблемних моментів у навичках написання, відмінювання, слововживання, сприйняття й розрізнення лексичного значення запозичень з французької мови та підготовки методичних рекомендацій для покращення мовних знань та умінь учнів ЗЗСО.