Особливості мережі придорожніх екотонів захисного типу Чернівецької області
Abstract
Стаття присвячена дослідженню структури важливого елементу сучасного природно-антропогенного ландшафту – мережі придорожніх екотонів захисного типу (ПЕЗТ) Чернівецької області. ПЕЗТ виконують численні господарсько важливі функції і надають широкий спектр екосистемних послуг, які можуть втрачатися через незадовільний стан насаджень. На основі аналізу супутникових знімків засобами Google Earth Pro встановлено загальну протяжність та структурні особливості мережі ПЕЗТ, яка охоплює 346 населених пунктів. Сумарна протяжність придорожніх насаджень різного призначення на дослідженій території склала 1282 км, тоді як сукупна протяжність автомобільних доріг із твердим покриттям становить 2604 км. Виявлено 15 населених пунктів, де захисні насадження вздовж автомобільних шляхів зовсім відсутні. Структурно у мережі ПЕЗТ області встановлене переважання лівобічних насаджень. Обчислено кількісні показники захисної лісистості досліджуваної території. Показано територіальні одиниці з достатнім, задовільним та низьким рівнем забезпечення захисними деревними насадженнями вздовж автошляхів. Показник придорожньої лісистості на різних дослідних полігонах коливається від 14 % до 79 %. Встановлено, що у достатній мірі забезпечені ПЕЗТ лише близько 50 % доріг області. Наведено перелік екосистемних послуг ПЕЗТ, які можуть бути втрачені через незадовільний стан придорожніх насаджень. Зокрема, це послуги газорегуляції, регуляції клімату і водообміну, підтримки колообігу речовин, асиміляції відходів, забезпечення біотопу рефугіумів і міграційних коридорів для диких видів флори та фауни, формування цілісної екологічної мережі тощо. У результаті проведеного аналізу актуальний стан мережі ПЕЗТ Чернівецької області охарактеризовано як недостатній для стабілізації довкілля і створення оптимальних умов для господарювання. Представлені у статті матеріали демонструють перший етап багаторівневого аналізу мережі ПЕЗТ, який можна застосовувати як окреме завершене дослідження або як базу для подальших розрахункових, аналітичних робіт.