Show simple item record

dc.contributor.authorГладкоскок, Леся Григорівна
dc.contributor.authorРак, Олександр
dc.contributor.authorСемен, Галина Ярославівна
dc.date.accessioned2023-03-26T18:28:24Z
dc.date.available2023-03-26T18:28:24Z
dc.date.issued2022
dc.identifier.citationГладкоскок Л. Г., Рак О. М., Семен Г. Я. СИМВОЛ ВІТРУ У ПОВІСТІ МАРІЛЕН КЛЕМАН «ВІТЕР НАД ДОМОМ» Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика Том 33 (72) No 6 2022 Частина С. 100-105.uk_UA
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6767
dc.description.abstractСтаття присвячена ролі символу вітру у повісті Марілен Клеман «Вітер над домом», визначається поняття символу як слова, що умовно висловлює суть якогось явища. У пові- сті кількість слововживань іменника vent дорівнює 49. У перекладі, здійсненому Віктором Шовкуном зафіксовано 47 слововживань слова вітер. У творі використовуються синоніми лексичної одиниці vent, такі як bise, air, soufflé, а також парафраз. В українському перекладі зустрічається слово вітер із пестливим суфіксом: вітерець, вжито похідне слово вітряки для перекладу фразеологічної одиниці moulin à vent – вітряна мельниця. Лексична одиниця vent – вітер зустрічається у назві твору, у одному із епіграфів, яким виступає вірш Рене Гі Каду. Дана одиниця зустрічається у контекстах з метою подати звичайний опис погоди одного окремого дня, тоді слово vent – вітер вживається у своєму прямому значенні. Біль- шість слововживань мають переносне значення, вживаються для передачі емоційного стану персонажів, відображають думку у внутрішньому мовленні, змальовують гамму почуттів від страху, суму, передчуття нещастя, агонії до заспокоєння, віри у те, що все буде гаразд. Слово vent вживається з використанням у тексті таких стилістичних засобів для створення образності як персоніфікація, епітети, метафори, алюзія, риторичне питання. Переважа- ючий тип оповіді у творі – це внутрішнє мовлення матері, від імені якої ведеться оповідь. Повість написана від першої особи – I-form, Ich-Erzählung тa є одним із зразків перепорученої релації. Лексична одиниця vent – вітер зустрічається у сильній позиції – в кінці твору, остан- ній абзац якого складається з двох риторичних запитань. Основні ідеї твору подаються у художній формі, мають естетичну цінність, особливо це стосується символу вітру, що виконує ряд функцій: виступає зв’язуючою ланкою у композиції, створює багатоплановість асоціацій та фон для окремих подій. Останнє речення повісті: Чи можна приручити вітер? теж включає дану лексичну одиницю, таким чином відкриваючи дискусію із читачем, спо- нукаючи до подальших роздумів над долею сім’ї з важкими підлітками, яка переживає період кризи, над необхідністю мати державну підтримку, соціальний захист, більше перспектив на майбутнє та можливість отримати добру роботу у першу чергу.uk_UA
dc.description.sponsorshipІноземних мовuk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherТом 33 (72) No 6 Ч. 1 2022100Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістикаuk_UA
dc.subjectвітер,uk_UA
dc.subjectсимвол,uk_UA
dc.subjectтипи оповіді,uk_UA
dc.subjectперсоніфікаціяuk_UA
dc.subjectриторичне питання.uk_UA
dc.titleСИМВОЛ ВІТРУ У ПОВІСТІ МАРІЛЕН КЛЕМАН «ВІТЕР НАД ДОМОМ»uk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record