Показати скорочений опис матеріалу
СИМВОЛ ВІТРУ У ПОВІСТІ МАРІЛЕН КЛЕМАН «ВІТЕР НАД ДОМОМ»
| dc.contributor.author | Гладкоскок, Леся Григорівна | |
| dc.contributor.author | Рак, Олександр | |
| dc.contributor.author | Семен, Галина Ярославівна | |
| dc.date.accessioned | 2023-03-26T18:28:24Z | |
| dc.date.available | 2023-03-26T18:28:24Z | |
| dc.date.issued | 2022 | |
| dc.identifier.citation | Гладкоскок Л. Г., Рак О. М., Семен Г. Я. СИМВОЛ ВІТРУ У ПОВІСТІ МАРІЛЕН КЛЕМАН «ВІТЕР НАД ДОМОМ» Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика Том 33 (72) No 6 2022 Частина С. 100-105. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/6767 | |
| dc.description.abstract | Стаття присвячена ролі символу вітру у повісті Марілен Клеман «Вітер над домом», визначається поняття символу як слова, що умовно висловлює суть якогось явища. У пові- сті кількість слововживань іменника vent дорівнює 49. У перекладі, здійсненому Віктором Шовкуном зафіксовано 47 слововживань слова вітер. У творі використовуються синоніми лексичної одиниці vent, такі як bise, air, soufflé, а також парафраз. В українському перекладі зустрічається слово вітер із пестливим суфіксом: вітерець, вжито похідне слово вітряки для перекладу фразеологічної одиниці moulin à vent – вітряна мельниця. Лексична одиниця vent – вітер зустрічається у назві твору, у одному із епіграфів, яким виступає вірш Рене Гі Каду. Дана одиниця зустрічається у контекстах з метою подати звичайний опис погоди одного окремого дня, тоді слово vent – вітер вживається у своєму прямому значенні. Біль- шість слововживань мають переносне значення, вживаються для передачі емоційного стану персонажів, відображають думку у внутрішньому мовленні, змальовують гамму почуттів від страху, суму, передчуття нещастя, агонії до заспокоєння, віри у те, що все буде гаразд. Слово vent вживається з використанням у тексті таких стилістичних засобів для створення образності як персоніфікація, епітети, метафори, алюзія, риторичне питання. Переважа- ючий тип оповіді у творі – це внутрішнє мовлення матері, від імені якої ведеться оповідь. Повість написана від першої особи – I-form, Ich-Erzählung тa є одним із зразків перепорученої релації. Лексична одиниця vent – вітер зустрічається у сильній позиції – в кінці твору, остан- ній абзац якого складається з двох риторичних запитань. Основні ідеї твору подаються у художній формі, мають естетичну цінність, особливо це стосується символу вітру, що виконує ряд функцій: виступає зв’язуючою ланкою у композиції, створює багатоплановість асоціацій та фон для окремих подій. Останнє речення повісті: Чи можна приручити вітер? теж включає дану лексичну одиницю, таким чином відкриваючи дискусію із читачем, спо- нукаючи до подальших роздумів над долею сім’ї з важкими підлітками, яка переживає період кризи, над необхідністю мати державну підтримку, соціальний захист, більше перспектив на майбутнє та можливість отримати добру роботу у першу чергу. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | Іноземних мов | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Том 33 (72) No 6 Ч. 1 2022100Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика | uk_UA |
| dc.subject | вітер, | uk_UA |
| dc.subject | символ, | uk_UA |
| dc.subject | типи оповіді, | uk_UA |
| dc.subject | персоніфікація | uk_UA |
| dc.subject | риторичне питання. | uk_UA |
| dc.title | СИМВОЛ ВІТРУ У ПОВІСТІ МАРІЛЕН КЛЕМАН «ВІТЕР НАД ДОМОМ» | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету