Передумови виховання толерантної поведінки дітей старшого дошкільного віку
Abstract
Важливим етапом становлення особистості є дошкільний вік. Коли
формуються основи характеру, засвоюються моральні норми, ставлення до
навколишнього світу, людей, себе, інтенсивно розвивається моральність
позицій, інтересів, ціннісних орієнтирів та дій. Від дитини потребують
підпорядкування власних бажань і потреб нормам поведінки, прийнятих у
суспільстві. Із раннього віку стартує формування „базисна довіра до світу”
(Е. Еріксон) – уявлення дитини про надійність дорослих а також і емоційна
близькість з ними. За умови правильного виховання це переростає у:
інтерес до спілкування, відкритість до соціальних впливів, готовність
сприймати інших людей [7]. О. Кононко вважає, що цей вік є сенситивним
до розвитку емоційної чутливості, природної (уразливість) та набутої
(відгук на чиїсь проблеми). Дитина в цьому віці починає класифікувати все
оточуюче на „приємне” і „неприємне”, переживає, виражає своє ставлення
до всього [5, 35]. Хоча дошкільники часто розуміють фізичні й емоційні
відчуття людей (коли дитина не розуміє, що робить боляче іншим) однак, у
старшому дошкільному віці це розуміння стрімко розвивається, і дитина
часто співпереживає людині, яка страждає чи хворіє [2, 113].