На сучасному етапі розвитку України, в умовах докорінних соціально-економічних трансформацій та глобалізації міжнародного освітнього простору кардинальних змін зазнає й вітчизняна система освіти.Основи її становлення закладаються в системі дошкільної освіти, діяльність якої повинна відповідати вимогам держави й суспільства, соціально-культурним потребам сім’ї щодо виховання дітей дошкільного віку, створювати комфортне середовище для їхнього гармонійного всебічного розвитку, вироблення життєво важливих компетентностей.Перспективні напрями розвитку і шляхи вдосконалення дошкільної освіти в Україні визначено в законах України «Про освіту» (2017) та «Про дошкільну освіту» (2001), Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2002), Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2015), «Базовому компоненті дошкільної освіти» (2021) та інших законодавчих і нормативно-правових документах. Вирішення окреслених у них завдань можливе за умови ґрунтовного вивчення і творчого використання ідей і досвіду, накопиченого закладами дошкільної освіти України в різні історичні періоди, а також за її межами, зокрема у Канаді, де проживає понад 11,3% закордонних українців і, найголовніше, діють найдавніші і найпотужніші українські діаспори з розгалуженою системою національної освіти й виховання підростаючих поколінь. Необхідно враховувати й те, що зарубіжні українці сьогодні є важливим інтелектуальним, демографічним, етносоціокультурним та інформаційним ресурсом нашої держави й ефективним чинником творенняїї позитивного іміджу у світовому часопросторі.Теоретико-методичні засади української дошкільної освіти і виховання в Канаді складають ідеї, положення і рекомендації, викладені в працях Горохович, 1992; Жарського, 1965; Климишин, 1969; Лещишин, 1980; Мацьківа, 1966; Мончак, 1965; Назарка, 1961; Пеленської, 1966; Петрів, 1965; ЧумакаР., & ЧумакаЯ., 1977; інших педагогів, учених, виховників, громадських діячів української діаспори у цій країні.