Розглянуто джерела генезису і концептуальної еволюції системного світогляду, історичні етапи становлення та розвитку загальної теорії систем і системного аналізу, а також їхнє місце і роль у структурі сучасного наукового знання. Поряд із цим, проаналізовано понятійно-категоріальний апарат системної теорії і системного аналізу, системні закони, закономірності і принципи, а також логіка, методологія, методика і методи системних досліджень. Системний підхід у контексті соціологічної науки подається як продуктивний засіб створення системних концепцій і визначальний принцип системного аналізу складних соціальних об’єктів, явищ і процесів, а також як універсальна технологія пізнання природи, характеру й особливостей різних соціальних утворень у перебігу їх функціонування та розвитку в умовах глобальних соціально-економічних, політичних і соціокультурних трансформацій сучасного суспільства. Призначений для науковців, викладачів, аспіратів, студентів і усіх тих, хто цікавиться актуальними питаннями формування системного світогляду, необхідністю пізнання системних законів і принципів з метою предметного розуміння сучасного суспільного буття, а також можливістю використання системної методології та системного аналізу в процесі організації конкретних соціологічних досліджень.