Діяльність психоневрологічних інтернатів в розрізі соціального захисту осіб з психічними порушеннями та інтелектуальними розладами є як ніколи затребуваною. Підопічні таких соціальних установ в нашій країні відносяться до найбільш вразливих верств населення. Їх життєдіяльність неможлива без надання їм різних соціальних послуг, а їхнє перебування в соціальних місцях несвободи не завжди гарантує дотримання їхніх прав. Водночас, своєчасне реагування на запити підопічних психоневрологічних інтернатів має забезпечити їхні права на соціальну реабілітацію, а ситуація яка склалася сьогодні вимагає докорінного реформування системи психоневрологічних установ.