Розкрито суть та проблеми фінансування системи надання соціальних послуг в Україні в умовах децентралізації. Досліджено, що джерелами фінансування соціальних послуг є кошти державного та місцевих бюджетів, плата отримувачів соціальних послуг, кошти благодійних організацій та установ. Соціальні послуги в сучасних умовах можуть надаватись на основні конкурентних та неконкурентних механізмів. Визначено особливу роль методів надання соціальних послуг на основні конкурентних механізмів, а саме соціального замовлення, конкурсів серед надавачів соціальних послуг, програм «Гроші за клієнтом», державноприватного партнерства. Виявлено особливості фінансування соціальних послуг до та після початку воєнного стану в Україні. Проаналізовано видатки місцевого бюджету на соціальний захист і соціальне забезпечення територіальної громади, яка стала базовим органом надання соціальних послуг безпосередньо їх отримувачу у результаті фінансової децентралізації. Показано, що зростання попиту на соціальні послуги не відповідає фінансовим можливостям бюджетів місцевого самоврядування, а їх номінальне збільшення не завжди означає поліпшення якості соціальних послуг для населення. Серед проблем фінансування соціальних послуг у результаті дослідження визначено: проблема забезпечення необхідної якості послуг; недосконалі механізми фінансування соціальних послуг; нераціональна мережа бюджетних закладів, що надають соціальні послуги; неефективне використання бюджетних коштів. Окреслено напрями удосконалення фінансування соціальних послуг. Серед заходів, здатних поліпшити процес фінансування соціальних послуг, визначено такі: розвиток конкурентних механізмів надання соціальних послуг; демонополізація ринку соціальних послуг і впровадження ефективних механізмів підтримки громадських організацій у частині надання соціальних послуг на місцевому рівні; перехід від фінансування бюджетних установ до фінансування отримувачів соціальних послуг; визначення чіткого обов’язкового переліку базових соціальних послуг і кола осіб, на яких вони поширюються.