Здійснено дослідження теоретичних основ впливу неформальних інституцій на морально-психологічний і емоційний стан суспільства та необхідності його врахування при реалізації економічної політики у сучасних умовах з огляду на актуальність ідей, які висловлюють розробники теорії поведінкової економіки й нової інституціональної економічної теорії. Визнано, що особливої актуальності набуває питання про те, як саме формальні та насамперед, неформальні інституції здійснюють вплив на функціонування економіки, ведення економічної політики та забезпечення соціально-економічного розвитку загалом. Зазначено, що діяльність економічних суб’єктів, дії й модель поведінки є похідними від морально-психологічного та емоційного станів і особливостей мислення громадян. Наголошено, що на зміну мислення впливає низка інституційних та соціокультурних факторів, серед яких до основних з них входять: інформація і знання, які отримують економічні суб’єкти, наявне середовище, культурні особливості, історична пам’ять, життєвий досвід, система цінностей та моралі, емоції. Вказано, що вплив інформації та знань має достатньо суперечливий характер: з одного боку, сучасні інформаційні технології й освіта дають змогу економічним суб’єктам отримувати більший обсяг знань та інформації, а з іншого існують – наявна інформаційна асиметричність, а відповідно різна інтерпретація отриманих знань й інформації спричиняє викривлення необхідної інформаційної бази як своєрідного фундаменту для прийняття рішень. Усунути інформаційну асиметричність, а відповідно – схильність до вияву ірраціональності у поведінці людей і всіх економічних суб’єктів неможливо. Вказано, що під дією інформації, можуть змінюватися морально-психологічний й емоційний стани що позначається на мисленні та, навпаки, зміна мислення впливає на морально-психологічний і емоційний стани, що відповідно в сукупності визначає мотивацію до зміни моделі поведінки. Зазначено, що економічна політика у взаємодії з іншими видами державної політики насамперед має сприяти створенню доброзичливої емоційної атмосфери у суспільстві, популяризації моральних цінностей, поширенню інформації про успіхи та досягнення видатних діячів держави в історії, розвитку культури колективних взаємовідносин, підвищенню суспільних настроїв, ступеня впевненості й задоволеності громадян своїм становищем.